⚡ У ДВОХ СЛОВАХ (КОРОТКЕ ЗНАЧЕННЯ)
Епіфан — це царський титул Антіоха IV, який правив імперією Селевкідів зі 175 по 164 рік до н. е. та відомий своєю жорстокою політикою щодо релігійних обрядів євреїв та оскверненням Єрусалимського храму.
Яке значення має Епіфан у Біблії?
Епіфан — це царський титул Антіоха IV, який правив імперією Селевкідів зі 175 по 164 рік до н. е. та відомий своєю жорстокою політикою щодо релігійних обрядів євреїв та оскверненням Єрусалимського храму.
ЗНАЧЕННЯ
Розуміння політичної та релігійної напруженості за правління Антіоха IV забезпечує важливий історичний контекст для подій, описаних у книгах Маккавеїв, та пророчих образів у книзі Даниїла, прояснюючи реальне походження повстання Маккавеїв.
Довідник для вивчення Біблії
- Чому автор згадав Епіфан у цьому тексті?
- Який культурний або історичний контекст розкриває Епіфан?
Академічні джерела та походження
Матеріал укладено на основі академічних словників 1915 International Standard Bible Encyclopedia (ISBE) та Easton's Bible Dictionary (1897). Статті відредаговано, перевірено на відповідність історичним фактам та адаптовано для швидкого вивчення контексту.